FB IMG 1492178908619

Дорогі читачі, ми продовжуємо наше переживання Пасхального Тридення. Ми вже пережили час Останньої Вечері, молитви Ісусу у Гетсиманському Саду, вирок смерті, розп’яття, смерть і поховання нашого Господа. Сьогодні ж надходить Велика Субота, час тиші, час перебування нашого Господа у Гробі.

«Зійшов у відхлань» - зійшов до країни смерті. Саме це формулювання Символу віри, якому літургійно відповідає сьогоднішній день Великої Суботи виражає у особливий спосіб досвід нашого часу.

Мабуть, жоден з пунктів Символу віри не є таким далеким та незрозумілим для нашої сучасної свідомості. Переживаючи ці дні, апостоли своєю поведінкою дають нам можливість зрозуміти, що вони втратили надію. Для них сталося щось подібне до «смерті Бога». Той, хто був посланий Богом - мертвий, лежить у гробі і як наслідок, настала цілковита порожнеча. Більше немає жодної відповіді. Але в той же час, коли вони таким чином говорили між собою і не могли вже бачити Бога фізично, то не помітили, що саме ця їхня надія живе посеред них. Що «Бог», чи радше той образ, який вони собі створили про Нього, мав умерти, щоб бути більшим, ніж раніше. Їхній образ Бога, в який вони намагалися втиснути істинного Бога, треба було зруйнувати, щоб вони могли побачити небо і Його безмежну велич. Отже, зішестя Господа в ад дає нам зрозуміти і пригадує, що до християнського Об’явлення належать не лише слова Бога, але також і Його мовчання. Лише якщо ми Його пізнали як мовчання, то можемо сподіватися, що почуємо і Його слова, які випливають з мовчання[1].

У Велику П’ятницю наш погляд передусім був скерований на Розіп’ятого Христа. Сьогодні ж, Велика Субота є днем «смерті Бога», днем, який виражає нечувану дійсність сучасного світу, а саме, що Бог неприсутній у ньому, що гріб закриває Його настільки, що Він вже ніколи не прокинеться. Його існування не потрібно вже навіть заперечувати, вистачить Його просто ігнорувати. «Бог не живе, і це ми Його вбили» - ці слова Фрідріха Ніцше, щодо мови, то належать подіям Великої П’ятниці, однак змістом виражають подію сьогоднішнього дня: зійшов у відхлань[2]. Наскільки ж великою є спокуса жити без Бога, коли все можна собі дозволити, коли можна самому стати мірилом праведності, коли можна самому посудити інших, коли можна собою замінити Бога у своєму житті… І деколи, йдучи за цим помилковим розумінням свободи, яке так по суті робить нас невільниками такої свободи, ми вбиваємо Бога у нашому житті. А Він залишається вірний Богу Отцю, полюбив нас до кінця і сходить до відхлані, щоб свою любов проявити всім праведникам, які з вірою Його чекали.

Відхлань, ад – передусім означає самотність, в яку більше не проникає світло любові і яка таким чином є справжньою покинутістю існування. Насправді точно відомо лиш одне: є така ніч, така самотність, куди не долинає жоден голос; є такі двері, через які можемо пройти лише самі – двері смерті. І по суті, будь-який страх світу, врешті-решт є страхом перед цією самотністю. Смерть є такою абсолютною самотністю. А кожна самотність, в яку вже не може проникнути любов є адом. Отже, Христос зійшовши у відхлань переступив ворота нашої найбільшої самотності. Там, де до нас уже не долинає жоден голос, там є Він. Таким чином, ад переможений, чи точніше – смерті, що була адом, більше не існує. Ад і смерть вже більше не тотожні, хоч у єврейській мові вони й виражаються тим самим словом, тому що посеред смерті є життя, живе любов. У Христі сам Бог вступає до відхлані, де простір позбавлений комунікації, який Він перемінює у простір Своєї присутності. Це не є прослава смерті, однак через те, що Бог за посередництвом Христа відвідав його, він перестав бути місцем самотності[3].

Відтепер адом, чи, як каже Святе Письмо, другою смертю (пор. Од 20,14) – є лише добровільна замкнутість людини на пропоноване вічне життя[4].

У Велику Суботу літургія мовчить, це день великої тиші, коли маємо можливість зупинитися, зазирнути до свого серця, душі і єднаючись з Пресвятою Дівою Марією, з боязню та надією очікувати Воскресіння Господнього, яке вже так близько… Саме для Неї в цих днях сповнюється пророцтво Симеона, мечі пробив Її Непорочне Серце. Пробили, однак не в стані були позбавити Її віри та повного віддання Богу. В цих суботніх годинах була єдиною особою на землі, яка вберегла віру, не дивлячись на те, що відбувалося, що Вона чула і бачила. Саме тому Свята Церква до сьогоднішніх днів особливим чином прославляє Її у суботи, згадуючи передусім Її приклад віри, проявлений у Велику Суботу. Вона очікувала на все з вірою, любов’ю та надією. Вона єдина не буде бігти до Гробу, Вона не потребувала там бути – бо віра стала Її опорою. Просімо Її про заступництво для себе і наших близьких, щоб випрошувала нам дар віри, дар надії та любові.

Дорогі, ця Пасхальна Таємниця, яку ми переживаємо, це не тільки згадка про щось, що колись і десь відбулося. Це сьогоднішня дійсність. Христос і сьогодні своєю любов’ю перемагає гріх та смерть. Зло у будь-якому образі ніколи не має останнього слова. Кінцева перемога належить Христу, належить правді і любові! І якщо ми готові разом з Ним страждати і вмирати, тоді Його життя стається і нашим життям. А до цього ж ми всі покликані!

о. Сергій Павліш, СМ

Останні новини

Тебе зацікавило? Приєднуйся до нас! Приєднатись!

Фестиваль скаутських вертепів

Фестиваль скаутських вертепів "Різдвяне Диво"

Новини 23 січня 2019
У центрі Львовашопка і вертеп!Вітрини світятьсягірляндами казково!Для чого нам Різдво? -запитую у себе.Повірити в дива,Дитиною побути знову!Нехай осяє кожного із насЛюбов Ісуса в цей святковий час!Ось зима й досягла свого…
детальніше...
Двієчники і двірники: Дайте дітям 15 сучасних настанов на майбутнє

Двієчники і двірники: Дайте дітям 15 сучасних настанов на майбутнє

Новини 23 січня 2019
  Шлях до хепі-енду може бути звивистим "Потрібно вступи в університет, а то двірником станеш!» Ми чули це мільйон разів від наших батьків і повторюємо це нашим дітям. А між…
детальніше...
Участь скаутів Винник в парафіяльному Фестивалі вертепів

Участь скаутів Винник в парафіяльному Фестивалі вертепів

22 січня 2019
  Перший фестиваль різдвяних мистецтв провели у Санктуарії Матері Божої…
НАША СВЯТА СОФІЯ. Послання Глави УГКЦ з нагоди століття відновлення соборності українського народу та його держави

НАША СВЯТА СОФІЯ. Послання Глави УГКЦ з нагоди століття відновлення соборності українського народу та його держави

22 січня 2019
Дорогі в Христі брати і сестри! Упродовж своєї тисячолітньої історії…
Різдвяна збірка вовченят у Сколе

Різдвяна збірка вовченят у Сколе

21 січня 2019
Різдво – найдивовижніше і найулюбленіше свято в усьому світі. Ми,…
Марш Миру у Яворові

Марш Миру у Яворові

20 січня 2019
У неділю, 13 січня, в місті Яворові відбувся духовний марш…
Скаути взяли участь в екуменічному Молебні

Скаути взяли участь в екуменічному Молебні

19 січня 2019
Дякуємо Богові за сьогоднішній день. У Львові твориться історія. Дух…
Світовий День Молоді у Панамі - гарячий репортаж від наших

Світовий День Молоді у Панамі - гарячий репортаж від наших

18 січня 2019
Ось і прийшов довгоочікуваний день CHRISTO DE ESQUIPULAC – ще…
Різдвяна скаутська Літургія

Різдвяна скаутська Літургія

18 січня 2019
Другої неділі місяця січня скаути та скаутки центрального львівського коша…

Календар заходів

 

увійти | додати новину | контакти осередків