День сім'ї - так хочеться, щоб це свято було 365 днів у році, і в кожному домі. Якщо вийти на вулицю та зробити опитування, то цілковита більшість людей цілком щиро скажуть, що сім'я для них є пріоритетом. Але, якщо за тими ж людьми поспостерігати збоку впродовж тижня чи двох, то навряд чи виникне враження про пріоритетність сім'ї.

Нам усім (мені також) важливо усвідомити, що правильні фрази і мудрі висловлювання, розмови про важливе і про цінності мають зміст лише тоді, коли за ними йдуть дуже маленькі і дуже постійні дії. "Віра без діл мертва" - каже Апостол Яків. Сім'я без діл кожного її члена також не дуже є живим організмом. 


Але є ще одне маленьке уточнення. Багато людей сьогодні думають, що дбають про сім'ю, якщо її забезпечують. Правильно думають. Але лише на кілька відсотків. Матеріальні можливості членів сім'ї є важливим, але не пріоритетним фактором. Без нього не можна, але його не можна ставити на перше місце. Заради матеріального забезпечення сім'ї не можна жертвувати спілкуванням, спільним часом, подорожами, спільною молитвою, та багатьма іншими маленькими і такими людяними аспектами.


І про нашу державу. Великий Митрополит Української Греко-Католицької Церкви і провідник українського народу Андрей Шептицький казав: «Майбутність належить тим народам, у яких подружжя є святою річчю, - у яких родинне життя чисте і святе».

Сьогодні в Україні відзначають День сім’ї. З цієї нагоди, пропонуємо до Вашої уваги особливу родинну історію.

Оксана Кочерган – кохана дружина, мама 9-ти дітей, випускниця 3-х вищих навчальних закладів, співзасновник батьківської християнської організації «Алетея» і просто оптимістична жінка, яка вміє насолоджуватися кожним днем життя. Ми поспілкувалися із цією особливою львів’янкою про виклики багатодітності  і про те, як щоденно плекати гармонію у великій родині.

– Пані Оксано, коли і чому Ви вирішили стати багатодітною мамою?

– Якщо брати мій досвід, мою історію життя, то не було все так просто. Моя багатодітність почалася із навернення, із духовного шляху. І він був пов’язаний зі смертю мого батька – у 49 він захворів на рак крові, а у 51 помер. І відбулася серйозна переоцінка цінностей: для мене, моїх братів, моєї мами. Тобто, батька вже нема, ми стали іншими. І коли ти йдеш дорогою пошуку Бога, то розумієш, що це єдина дорога, яка веде до щастя. І тоді ти усвідомлюєш, що хотів би бачити Божу волю стосовно свого життя.

– Але ж зрозуміти Божу волю  це не завжди легко..

– У 1994 році, на свято Благовіщення, у церкві святого Юра священику вдалося зачепити глибини моєї душі. Він розповідав про щастя жінки, яка готова народити стільки дітей, скільки Бог готовий їй дати.  І тоді, подумки, я сказала «так».  Тобто, це не була якась запланована річ від юності чи мрія. Це була просто відкритість на Божу волю стосовно мене як людини, як жінки, як християнки, але я ніколи про це не пошкодувала.  Тому що з кожною дитиною життя підносилося на інший рівень, розширювалися життєві горизонти, і ми ставали іншими.


 

«У пані Оксани та її чоловіка Богдана є четверо синів і п’ятеро доньок.  Старші здобувають освіту не лише в Україні, але й у Польщі та Італії. Вони опановують політичні науки, режисуру та інші професії. 27-річна Юлія під час Майдану заснувала  Відкритий університет, який діє і до сьогодні.  Молодші діти поки навчаються у школі і активно розвивають свої таланти на гуртках. Цікаво, що старші сини і доньки родини Кочерганів уже й самі звили сімейні гнізда і стали батьками»

– Якими були ці нові горизонти?

– Для мене кожна дитина – це була нова сходинка розвитку. Я дуже багато вчилася. Крім першої освіти технікуму, яку я не використовувала, опанувала педагогіку, потім у Католицькому університеті вчилася у магістратурі, згодом студіювала у Києві сімейне консультування. Тобто для мене народження дітей ішло паралельно із розвитком. Мені хотілося ставати мудрішою, кращою, сильнішою. І життя змінювалося. Коли я була мамою тільки двох дітей, то часто бувала знервована. Але коли народилося вже семеро, восьмеро, дев’ятеро малюків, я стала більш умиротвореною людиною.

Від жінки дуже багато залежить – у подружжі, у сімї. Але останнім часом слабка стать іноді не розуміє, який вона має вплив, не усвідомлює цієї сили


 

– А чи віра у Бога допомагає вибудовувати взаємоповагу і затишну атмосферу у великій сімї?

– На мою думку, так. Сама віра передбачає відчуття Божої любові у своєму житті. Коли мама реально вірить у те, що Бог її приймає, Бог її любить, то вона наповнюється чимось таким класним усередині, що їй значно легше потім щось дати своїм дітям. Ми не можемо дати того, чого не маємо у глибині душі. І ті мами, які діляться інколи тією своєю виснаженістю, емоційним вигоранням, мають легкий шлях, щоб цього позбутися. Тільки не завжди вони вірять у те, що цей шлях ефективний. І якось своїм життям я пробую це доносити, думаю – це частина моєї місії.

– Ви проводите різноманітні тренінги для батьків у асоціації «Алетея». Розкажіть, як це відбувається?

– Рік тому «Алетея» заснувала клуб «Жіночої мудрості». Саме цього навчального року ми закцентували свою працю на жінках. Я та мої однодумці вважаємо, що від жінки дуже багато залежить – у подружжі, у сімї. Але останнім часом слабка стать іноді не розуміє який вона має вплив, не усвідомлює цієї сили. Тому ми організовували тематичні зустрічі. Ішлося про духовне зростання, особистісне, конфлікти у сімї, внутрішній мир. І ці теми вела я. Коли ти проводиш такі тренінги, то можеш ділитися своїм досвідом, різними подіями із життя, власними переконаннями.

«Я маю багато часу для себе. У родині ми розподіляємо обов’язки. Наприклад, у нас є чергування по кухні, хтось відповідальний за вечерю, за посуд. Кожна дитина має свій день тижня».


 

– Попри багатодітність, Ви встигаєте вчитися, проводити тренінги, як знайти на це час?

– Мої способи це – довіра, делегування  і організаційні здібності. Насправді я маю не трошки часу для себе, а багато. І щаслива з цього. У родині ми розподіляємо обов’язки. Наприклад, у нас є чергування по кухні, хтось відповідальний за вечерю, за посуд. Кожна дитина має свій день тижня.  Такий підхід формує відповідальність, а без обов’язків її не виховаєш. Я максимально делегую і мало пунктів зберігаю для себе у хатніх справах. Тільки 10% того, що окрім мене не зробить ніхто. От, наприклад, хто поговорить із дітьми про їхні мрії? Ніхто, крім мене.

Для мене духовність у тому, щоб підійти до джерела. І тоді зовсім неважливими стають щоденні обов’язки і нестача часу.  Бо це вже не від тебе залежить. Бог дає тобі силу, енергію, віру, радість – і ти щасливий від цього.

– Іноді жінки нарікають, що за побутовими справами важко розвиватися духовно.

– Насправді термін «духовність» в Україні дуже розмитий. І жінки часто губляться у самому розумінні цього слова. Для мене духовний розвиток – це близькі стосунки з Богом. Є така гарна цитата Клайва Стемпла Льюїса: «Якщо ти хочеш зігрітися, то підійди до джерела тепла, якщо ти хочеш намокнути, то підійди до джерела вологи, а якщо ти хочеш насититися миром, енергією, любов’ю, то підійди до джерела, яке пульсує у самому центрі дійсності». Тобто, для мене духовність у тому, щоб підійти до джерела. І тоді зовсім неважливими стають оці щоденні обов’язки і нестача часу.  Бо це вже не від тебе залежить. Бог дає тобі силу, енергію, віру, радість і ти щасливий від цього.

– А як виховати дітей у вірі так, щоб це не було їм нав’язано?

– Я не впевнена, що ми дуже правильно їх виховували. У нас був такий цікавий підхід. Коли діти були маленькі, то щонеділі ми ходили до храму. Це був Домініканський собор, тобто церква Пресвятої Євхаристії.  І після цього, ми щоразу ішли у великий супермаркет, а  так як мешкаємо за містом то для малої дитини – це була серйозна заохота і мотивація.  Тепер, коли діти вже підросли, ми ходимо до храму поблизу.  І у нас з’явилася традиція – недільний сімейний сніданок.  Тож, якщо хтось дуже наполягає і не хоче йти на Літургію, то нема проблем! Але його обов’язком буде все підготувати до сніданку. А у нас у неділю у меню не вареники. Потрібно зготувати щось м’ясне, гарно сервірувати стіл. Тож з часом з’явилося не дуже багато охочих залишатися вдома недільного ранку. Втім, це звісно дуже делікатна річ. Коли я була молодою  і не робила все правильно, то був такий час, коли намагалася нав’язати дітям християнські цінності. Але це не мало успіху. Тоді я трохи змінила підхід. Думаю, що потрібно здобувати більше плодів своєї віри. І тоді саме життя дає шанс ділитися цим. Тож порада для молодих мамів: не повторюйте наших помилок  і нічого не нав’язуйте дітям.

Нехай діти приходять у той час, який Бог вважатиме найкращим. Все-таки є оці слова зі Святого Письма: «Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, – задумів щастя». Тобто, ми також створені для щастя, і  Господь його хоче.

– Пані Оксано, яку Ви можете дати пораду молодим батькам, які тільки-но стають на шлях багатодітності?

– Першим кроком є, звичайно, близькість у самому подружжі. Не зазнають успіху у вихованні дітей ті подружжя, які не мають її. Адже діти вміють маніпулювати. Коли вони бачать розбіжність у виховних методиках, відсутність хороших стосунків між батьками, то все це прекрасно використовують. Але близькість передбачає багато рівнів.

– Що це за рівні?

– Ми часто говоримо тільки про фізичну близькість, яка, можливо, є апогеєм. Але щоб до неї дійти, треба починати з обміну думками, тобто інтелектуальної близькості. Тоді емоційна, це означає – ділитися переживаннями, страхами, радістю. Духовна близькість – це вершина: ділитися досвідом Бога. І всі ці речі зроблять фундамент близькості подружжя, що є унікальним даром. Тому що тоді – чоловік і дружина стають командою, цілісністю, і людина у подружжі почувається наповненою, щасливою. І потрібно відкритися на Божу волю. Я не знаю, чим керується Господь і які його плани. Але я знаю реальних людей, які хотіли би мати більше дітей, ніж мають. І нехай чада приходять у той час, який Бог вважатиме найкращим.

 

Останні новини

Тебе зацікавило? Приєднуйся до нас! Приєднатись!

В Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій.

В Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій.

Новини 20 травня 2019
  У неділю, 19 травня, в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Активну участь в молитві взяли скаути та скаутки ГО "Скаутство Європи в Україні" осередку міста Яворів станиці Климентія Шептицького)))…
детальніше...
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РОДИНИ

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РОДИНИ

Новини 17 травня 2019
Родина - це таке маленьке слово,А скільки ж в ньому сенсу, доброти. Це - мами перша колискова,Це - батьків прояв теплоти.Це все. Що може бути краще За рідних й дорогих людей?Не покидай…
детальніше...
Як не крути, а материнство більше додає, ніж забирає -

Як не крути, а материнство більше додає, ніж забирає - "МЕГА МАМА МІСТА ЛЕВА ТА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

16 травня 2019
ДЕНЬ МАТЕРІ Як не крути, а материнство більше додає, ніж…
Проща національних провідників до Меджугор'є

Проща національних провідників до Меджугор'є

15 травня 2019
Національні провідники "Скаутство Європи в Україні" у мандрівці-прощі до Марійського…
П'ЯТЬ УНІВЕРСАЛЬНИХ ПРАВИЛ ЩАСЛИВОЇ СІМ'Ї

П'ЯТЬ УНІВЕРСАЛЬНИХ ПРАВИЛ ЩАСЛИВОЇ СІМ'Ї

14 травня 2019
Усі ми прагнемо Любові та Щастя. У кожного свій особистий…
Сьогодні у Львові відбудеться процесійна хода на честь Пресвятої Діви Марії Фатімської

Сьогодні у Львові відбудеться процесійна хода на честь Пресвятої Діви Марії Фатімської

13 травня 2019
13 травня 2019 року у Львові відбудеться процесійна хода на…
Фатімський Відпуст у Довбиші

Фатімський Відпуст у Довбиші

12 травня 2019
Скаути та скаутки й вовченята разом з батьками беруть участь…
Лист до (майбутнього) нареченого моєї (колись) дорослої доньки

Лист до (майбутнього) нареченого моєї (колись) дорослої доньки

07 травня 2019
Якщо я бачитиму свою доньку усміхненою при тобі — може,…

Календар заходів

 

увійти | додати новину | контакти осередків