Курс гурткових "Золота Стріла-2019" у Сколе. Напрочуд вдале таборування: у Львові лили грози та штормове попередження. У заповіднику "Сколівські Бескиди" - сонечко. Бог усміхнувся нам. Вивчали ступені лідерства. Принципи формування та заснування скаутських гуртків. Акторське мистецтво. Психологію хлопців у гуртках. Розвиток гуртків та річний план праці. Скаутські відзнаки та ступені

Гуртковий - це чи не найголовніша ключова особа в скаутському русі. Саме на ньому, в прямому і переносному значенні, тримається гурток, спільнотне життя в ньому, добра атмосфера скаутського братерства та приязні, бажання розвивати себе особисто та бути успішним гуртком в скаутському курені та з-поміж інших куренів.

Передусім це хлопець-лідер, який сам знає чого хоче від життя, які вимоги ставить воно до нього.

Він не боїться перешкод, мабуть вони навпаки, додають йому сили та будують інтригу навколо його гуртка, зацікавлюють особисто до активних дій.

В такий спосіб він реалізовує себе і в особистому житті, на даний етап свого особистого розвитку, оскільки почувається себе відповідальним за важливу справу, а ця справа, яка зветься скаутинг, будує його особисто допомагає формувати характер, гартує особистість шляхом долання різних викликів, які дає життя (дощ в таборі, швидке і якісне приготування обіду, допомoга у співі Літургії, навчання гри на музичному інструменті, ...).

Але лідер, який бачить навколо себе інших. Його головне завдання: допомогти іншим не боятися бути собою, бути справедливим, бути відкритим, не боятися вчитися, читати, співати, бавитися з молодшими, допомагати старшим, робити добрі вчинки, навіть, якщо сьогодні це не модно і тебе не зрозуміють твої однолітки у школі.

Бачити в очах ближніх Бога. Бачити в очах друзів себе. Бачити в очах молодших тих, яким потрібно допомогти. Цей лідер ставить на перше місце людяність. Тому плекаймо її в собі. Сама вона не прийде, якщо не відкриємося Христу, не відкриємося їй.

Вона близько, важливо полюбити її, і вона стане твоєю щоденною справою, але справою життя, яку ти виконуєш не з обов’язку, а з любові.

Дякуємо за час спільної пригоди!