Хоч святкування Різдва Христового в українців та західному світі не збігається у часі, проте обидва народи: український та польський мають добре збережену спільну традицію рідвяних коляд.

Сьогодні ці пречудові витвори славлення Різдва є невід’ємною частиною різдвяно-новорічних свят, звучать у церкві чи костелі, у наших домівках, на сцені, на вулиці. Спробуймо з’ясувати, на якому історичному відтинку найбільше взаємодіяли польська та українська колядна творчість.

Різдвяні коляди серед колядок і щедрівок

Для українців різдвяні коляди – це лише частина дуже розмаїтого зимовообрядового репертуару із загальною назвою колядки і щедрівки. Українська традиція колядування має прадавнє коріння. Первісно колядки і щедрівки супроводжували дохристиянський обряд відзначення «повороту Сонця на весну», силою слова та музики мали прикликати щедрий врожай у новому році, сприяти добробуту господаря, звеличити його родину. Ці магічно-величальні смисли досі переважають у побажальних формулах віншівок, колядкових приспівів (наприклад, «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!»). А на Бойківщині, Гуцульщині, Буковині та деяких інших регіонах України дотепер серед народу побутують чудово збережені справжні раритери первісного мистецтва та світогляду – колядки і щедрівки господарського циклу.

Одна з таких щедрівок – це відомий в Україні та за її межами (завдяки музичній обробці Миколи Леонтовича) «Щедрик» з архаїчним мотивом ластівка сповіщає господаря про приплід худоби: «Вийди-вийди господарю, подивися на кошару: там овечки покотились, а ягнички народились...».

Як і щороку під спільну коляду внесли Вифлеємський Вогонь Миру Митрополиту Мечиславу. Нехай вогник дарує мир, добро, Любов кожній Людині

 

Останні новини

Тебе зацікавило? Приєднуйся до нас! Приєднатись!

 

увійти | додати новину | контакти осередків