ЗАЛАЙКАНИЙ 🙂 "А знаєте, там даже нема Інтернета. Але я всьо равно люблю їхати в село.

Бабуся від мене нічого не хоче. Їй нормально, що я просто є. Каже мені стільки всього, шо то даже круче, чим лайки.

Піду на город, — всім сусідкам розказує, який у неї золотий внук. Води принесу, — в чоло цілує.

А недавно придумала собі, що ніхто так гарно, як я, яєць з-під курей не забирає. Але хіба їх можна негарно забирати? 🙂

Я сміюся. Кажу, що то неправда. Не зважає.

Далі лайкає. Лайкає цілий день! Мені це подобається... Так добре там в неї, знаєте?

Кльово, коли тебе лайкають в реальній жизні. Бо в телефоні то якось не по-настоящому, — всі пнуться зі себе...

Тепер їду на вихідні знову. Хочу багато тюльпанів їй купить. Вона любить тюльпани.

Чомусь цього року на її городі не такі гарні зійшли, як вона хотіла. Короче, взяв пачті всі свої гроші з Днюхи.

А шо, думаю, нашо мені на той новий смартфон збирати? Старий ше норм, — для шкільного зума хватить.

А вона тюльпанам сильно рада буде! Певно, зацілує мене, розплачеться. І піде до сусідок мене лайкати.

І всьому селу про найкращого внука розказуватиме. Я там щасливий і без Інтернета.

Приїжджаю, — і зразу себе найкращим чуствую.

А тут, дома, щоб лайкнули, треба довго чекати і заслуговувати"

(із діалогу з Найкращим Онуком)

(с) Наталія Сиротич #Наталія_Сиротич

Останні новини

Тебе зацікавило? Приєднуйся до нас! Приєднатись!

 

увійти | додати новину | контакти осередків