"ВІЙНУ НЕ ВИГРАЄТЕ ВІЙНОЮ. ВИГРАЄТЕ МОЛИТВОЮ ".- Півдня думаю над цими словами. "А як же наші воїни, вони ж воюють, ми молимося, але вони мусять воювати? ..." Чомусь сприйняла буквально ті слова і не могла до кінця погодитися...

Але, як завжди, Господь, бачачи мою недолугість, пояснив🙂) Відкриваю своє чтиво на вечір ( дуже сьогодні захотілося пройтися по улюбленій "Роздуми про віру" о. Т. Дайчера). Просто відкриваю (я її лише 1й раз перечитала за порядком) і:

"О, Боже! Дякую....": 📖 << Переходячи через пустелю, до Обіцяної Землі, ізраїльтяни мали сутичку з амаликитянами, які контролювали шляхи через пустелю (див. Вих. 17,8 - 13).

Мойсей - Божа людина - знав, як забезпечити своєму війську перемогу. Якби він був стратегом, який МИСЛИТЬ ЛИШЕ ЯК ЛЮДИНА, то став би на чолі війська, так, як це робиться завжди.

Адже постать Мойсея напевно надихала би їх, оскільки вони були йому віддані. Він же, З ПОГЛЯДУ СТРАТЕГІЇ, чинить абсурдно: відійшов і залишив військо під орудою свого заступника Ісуса Навина, а САМ ПІШОВ НА ГОРУ МОЛИТИСЯ. Він, Божа людина, людина молитви, ЗНАВ, ХТО ВИРІШУЄ долю світу й долю його народу. Звідси й ці руки Мойсея, простягнуті в жесті віри з вершини. (❗)

МІЖ НИМ І ДОЛИНОЮ, ДЕ ВИРУВАЛА БИТВА, БУВ ТІСНИЙ ЗВ'ЯЗОК(❗). Коли його руки мліли, його військо відступало. Він знав, що це означає - БОГ ХОЧЕ, АБИ ВІН УВЕСЬ ЧАС(❗)

РОБИВ ЗУСИЛЛЯ, ЩОБ ПОСТІЙНО ПРОСТЯГАВ РУКИ ДО БОГА. Коли його руки цілком заніміли, Арон і Хур, які були з Мойсеєм, підтримували їх. Таким чином, упродовж усього дня цей жест простягнутих до Бога рук супроводжував боротьбу ізраїльтян, а коли настав вечір, ПЕРЕМОГА була на їхньому боці.

Але то не Ісус Навин переміг, не його військо в долині здобуло звитягу. Там, на горі, переміг Мойсей, ПЕРЕМОГЛА ЙОГО ВІРА. Коли б ця сцена мала знову статися в наш час, тоді увага журналістів, телекамери були б спрямовані туди, де боровся Ісус Навин.

Нам здавалося б, що це там усе вирішується. Хто з нас звернув би увагу на самотню людину, яка молиться? АЛЕ САМЕ ЦЯ САМОТНЯ ЛЮДИНА ОТРИМУЄ ПЕРЕМОГУ, тому, що Бог ПЕРЕМАГАЄ ЗАВДЯКИ ЇЇ ВІРІ. (..)

Жест простягнутих рук, цих занімілих рук - це ЖЕСТ ВІРИ, це УБОГИЙ ЗАСІБ, який перетворює БЕЗУМСТВО ВІРИ в БЕЗМЕЖНУ СИЛУ Й БЕЗМЕЖНУ ЛЮБОВ ГОСПОДА"📖... 🙏🇺🇦 Не переставаймо молитися, дорогі...

Щодня, хто скільки і як може, але молімося. Інакше перемоги не здобути. Наші найкращі хлопці і дівчата на фронті стоять, але ми мусимо стояти в тилу, ПРОСТЯГАЮЧИ РУКИ ДО БОГА.

Їм насамперед це дуже потрібно. Без молитви за них, за Україну, за ПРАВДИВЕ НАВЕРНЕННЯ нашого народу, будуть далі гинути найкращі, а перемоги не бачитимемо. Маємо УТВОРИТИ ЦЕЙ ТІСНИЙ ЗВ'ЯЗОК, який мав Мойсей з власним військом.

Маємо СТАТИ МОЙСЕЯМИ. Маємо накінець зрозуміти, ЯКУ ЦІНУ платимо за наші спокійні міста і села, за гучні дискотеки, буковелі, ресторани і салюти, від яких здригаються ті, хто повернувся...

Ще дуже багато в нас байдужості, легковажності, зради заради грошей, нерозуміння жертви тих, хто стоїть на Сході... Дуже багато... АБО ПРОЗРІЄМО І БІЛЬШІСТЮ НАРОДУ ТАКИ СТАНЕМО ДО МОЛИТВИ, АБО ПЕРЕМОГА НЕМОЖЛИВА. СЕРЕДИНИ НЕМА...

І, знаєте, вислів про те, що на війні атеїстів немає, правда. Але це вже інша тема.. 🇺🇦🙏

Молімося, борімося, нам Бог помагає! ©️ Oksana Dmyterko (з любов'ю до Бога і України) *квітень 2021 р.

Останні новини

Тебе зацікавило? Приєднуйся до нас! Приєднатись!

 

увійти | додати новину | контакти осередків